«…в наш нелітературний час…», «…в епоху згасання поетичного слова…», «…у ці невиразні для поезії дні…» двадцять сьомого липня о 18. 00. на майданчику дитячого театру «Ляльки» (вул. Жака Дюкло, 6) виступили представлені від ЛІТО «Молодий Петербург» молоді поети – Роман Круглов та Юлія Морозова.
Організатори заходу – Ольга Хохлова (поет, комерційний директор «Ляльок»), Галина Ілюхіна та Дмитро Легеза (поети, співредактори ЛІТО «Піїтер»). Запрошені ними Круглов і Морозова відкрили програму заявлених на цьому майданчику поетичних вечорів.
Читання проходило в кафе театру, в міру просторому, по-домашньому освітленому приміщенні, там де два статних «блоківських» ліхтарі «напівочі», але невтомно стережуть стійку з привабливим юнаком-барменом, смачною кавою, іншими напоями та закусками привабливим околиці цін.
Над рядом нижніх столиків, затишно відтіняючи їх, на відстані 8-9 сходинок – гальорка. Тут ясно: уздовж балкона розташовані вікна. Літератор Павло Сенельников, ведучий вечора, оголошував звідси учасників та паузи між поетичними сетами. Програма складалася з трьох відділень по п'ятнадцять хвилин та двох п'ятихвилинних «антрактів» між ними. У перервах гостям, надавалася можливість, відпочиваючи від ліричного дуету, взяти щось у барі та поспілкуватися. Втім, каса бару того вечора не сильно поповнилася. «…у наш нелітературний час» гостей прийшло лише кілька людей. І все-таки, незважаючи на більш ніж скромну і не надто чуйну аудиторію, поети виступали яскраво, з самовіддачею.
Сіро-зелені, кольори темної морської хвилі, очі Морозової блищали. Штормові придихання колихалися в динаміці.
Юля читала вірші із зовсім недавно вийшла другої книги - «Житлове питання», і той вечір окреслив найважливіший етап, нову точку відліку на творчому шляху поетеси.
Таким самим знаковим вечір став і для Романа Круглова.
Ще навесні складені та відредаговані «36 кадрів» чекають на свого друкарського втілення. Книжка складена з тридцяти шести коротких віршів на оборотах кольорових листівок. Круглов як і Морозова, щасливий автор свого другого дітища. Але, читаючи, Роман спочатку був стриманий, на відміну стихійної Морозової, навіть, здавалося, трохи збентежений. І все ж таки досить швидко, «зловив хвилю». Здається, Юля багато в чому допомогла цій зміні.
Тут слід зазначити, що творчість обох поетів ґрунтується на класиці. Розвиваючись у самостійних авторів, і Морозова, і Круглов дотримуються традицій. Тобто працюють у жанрі традиційної поезії.
У «…наш нелітературний час» головні слухачі поета - це вже навіть не його близькі друзі та родичі (і тим стало не дозвілля), це люди з літературного середовища, тією чи іншою мірою занепокоєні тим, що в цьому середовищі відбувається. Так, серед тих, хто прийшов, стався петербурзький критик Максим Швець.
Як бравий солдат Швейк він снайперськи сяяв окулярами, енергійно записуючи в блокнот «підстрелені» на слух, спірні образи. А також відомі прозаїки Кудрявцев і Ритников (так, так, це їхні заспані особи раптом перетворювалися на об'єктиви фотокамер, що фіксували найвиразніші ракурси виступаючих). Була й та позіхаюча жінка з фіолетовою бородавкою на носі – завсідник літературних заходів. І ще пара знайомих, що примелькалися, нудьгують, і пара осіб, на них схожих. Три молоді інтелігентного виду подружжя з дітьми різного (від трьох до шести років) віку відвідали того вечора кафе.
«…за доби загасання поетичного слова» ці люди очікували, що потраплять на поетів. Два тата і одна мама були помітно збентежені. Для проведення вечірнього дозвілля сім'ї віддали перевагу гостьовій гальорці. І Павлу Сенельникову довелося зробити їм кілька ввічливих зауважень щодо гучного розмовного супроводу виступаючих.
Одна з молодих пар, що прийшла з трирічним малюком, розмістилася внизу, у суспільстві літераторів, що навпроти читають поетів. Батьки слухали, дитина гуляла по залі, підходила до читачів, іноді говорила щось своєю маленькою мовою. До третього відділення всі діти, які були того вечора в театрі, зібралися біля поетів. І тоді настав головний момент вечора.
Театр «ляльки», що настільки прив'язаний активним складом ЛІТО «Піїтер», зорієнтований на роботу із важкими дітьми, серед яких є як відстаючі у розвитку, так і гіперактивні. "Він зазвичай у нас найгучніший, а сьогодні тихий, як миша" - гладячи по голові червонощокого непосидю, говорила Єва Пунш. Звичайно ж, ні цей хлопчик, ні інші діти, що зібралися в кафе, і половини не розуміли з дорослих віршів. Вони навіть начебто й не слухали. Просто саме звучання класичного поетичного тексту справляло на них якесь заспокійливе вплив. Найнеспокійніші з них переставали кричати і плакати і перейшли на іншу, задумливо інтонацію, зовсім не заважаючи читаючим. І ті деякі скептично налаштовані дорослі, які «в ці невиразні для поезії дні» і слухати нічого не хотіли, завмерли на гальорці, ніби запрошені своїми дітьми до таїнства поезії. І вся аудиторія якось змінилася, зробивши серцевий рух до поетів.
Критик Швець перестав записувати; прозаїки Кудрявцев та Ритников відклали фотокамери, жінка з фіолетовою бородавкою на носі забула про позіхання. П'ятнадцять хвилин, що залишалися, всі уважно слухали, прочинивши роти, нахиливши голови.
Легкі, дбайливі оплески шелестіли в напівтемряві. І на якийсь час стали раптом неактуальними, наведені мною протягом цієї замітки сумні цитати-застереження. Дитинство стало на варту поезії. І хочеться вірити, що тут, на Жака Дюкло 6, у цій затишній домашній атмосфері з «блоківськими» ліхтарями і солодкуватим запахом дитячих горщиків, жанр, що пропадає сьогодні, знову в повноті набуде як себе, так і свою вдячну, чуйно налаштовану аудиторію. А популярні нині розлогі істеричні тиради без розміру і рими, сповнені вульгарності та матюки, - те, що стало називатися поезією - сюди не проникне. Дитинство не пропустить.
Ігнат Смоленський, поет
Максим Швець - відомий український боєць, який успішно виступає у змішаних єдиноборствах. Наразі він є чемпіоном організації ProFC. Шлях до успіху був довгим і хитким. Зараз атлет знаходиться на вершині Олімпу російської федерації ММА, але чи зможе він здобути звання абсолютного лідера середньої вагової категорії?
Перші злети та падіння
З ранніх років юнака цікавлять різні види бойових мистецтв. Найбільше до душі припадає вільна боротьба, де хлопець проводить досить продуктивно тренування. На секції він почувається, як риба у воді, залишаючи всі сили на килимі. Молода людина поступово набирається досвіду на першостях та чемпіонатах.
Бажаючи розвивати спортивну кар'єру, він у 17 років пробується у ММА. Хлопець згадує, що на той момент він не мав гарної техніки у стійці, а користувався своїми чудовими греплерськими здібностями. Все ж таки той дебютний поєдинок закінчився для нього успішно. Протистояння тривало весь відведений час, суддівська симпатія дісталася Максимові.
Пізніше, окрилений своїми величезними амбіціями, програє земляку – Юрію Пилипчуку. Так наш герой занурюється у світ єдиноборств, підтягуючи ударну техніку та витривалість, а також готуючись до кожного протистояння психологічно.
Чудова серія з перемог не вгамовує жагу нашого воїна, який піднімає планку своїх цілей. До підписання контракту з ProFC він перемагає таких відомих борців як Олександр Бойко, Василь Зубков, Умар Вахаєв та інших. Образливу поразку на турнірі АСВ у 2015 році Максиму завдає світова зірка середньої вагової категорії Анатолій Токов.
Professional Fighting Championships
Увірвався в нову лігу наш герой восени 2015 року, здобувши гору над Борисом Мірошниченком. Після цього спортсмен поступається в дуже спірному рішенні Ібрагіму Тибілову, але пізніше промоутери все ж таки організують реванш бійцям. Максим Швець у домінуючій манері розгромив усіх опонентів, показавши намір брати участь у боротьбі за титул.
У чемпіонській битві він мав протистояти Тибілову. Через 25 хвилин жорсткого і цікавого поєдинку наш герой здобув заслужену перемогу. Судді одностайно вирішили, що Швець яскравіше і потужніше виглядав на рингу. Тепер молодий чоловік має захист чемпіонського поясу.
Представляємо нашим читачам інтерв'ю з Максимом Швець, який стане хедлайнером ювілейного турніру PROFC 60
PROFC: Привіт, Максиме, розкажи, як ти прийшов у спорт? І чому ти вибрав MMA?
Максим: Привіт, у цей спорт я прийшов у 17 років. З дитинства я займався вільною боротьбою, але завжди цікавився бойовими мистецтвами, і незабаром вирішив спробувати себе в MMA. Поїхав на перший бій і виграв, без особливих бійцівських навичок, а лише за рахунок боротьби. Так і розпочалася моя кар'єра у ММА.
PROFC: Залишилося менше місяця до твого поєдинку за титул, розкажи, чи все йде за планом? Як себе почуваєш? І як, загалом, відбувається підготовка?
Максим: Все йде за планом, почуваюся добре, спочатку пройшов збір у місті Ростові-на-Дону у СК Пересвіт. На даний момент я перебуваю в місті Махачкала, де йде мій останній етап підготовки. Після, поїду в моє рідне місто Донецьк, де підводитиму себе до бою і ганятиму вагу.
PROFC: Наскільки відомо, більшу частину кар'єри ти провів у середній вазі, а минулого поєдинку вперше воював у напівсередньому з Борисом Мірошниченком. Розкажи, чи комфортно ти почуваєшся в цій вазі? Скільки важиш у міжсезоння? І скільки доводиться зганяти безпосередньо перед боєм?
Максим: Так, раніше я бився в середній вазі, але для середньоваги я важив дуже мало, тому моя вага становила 84 кг. Мені навіть не доводилося тримати вагу. А так, як всі ганяють вагу щонайменше по 10 кг, то я вирішив опуститися в напівсередню вагову категорію. У цій категорії нормально почуваюся, і згін ніяк не впливає на мої кондиції. А в міжсезоння важу приблизно 86-87 кг.
PROFC: Що думаєш про свого суперника? Чи вивчав ти його поєдинки? Які його сторони можеш виділити?
Максим: Ібрагім дуже серйозний суперник, він всебічно розвинений. У нього швидкі руки та гарна боротьба.
PROFC: У тебе буде перший 5-ти раундовий поєдинок? Чи готовий ти пройти всю дистанцію? Чи в твої плани входить закінчити поєдинок якомога раніше?
Максим: Нещодавно я дізнався, що це буде 5-ти раундовий бій. Справді, це буде перший мій такий двобій, у регламенті якого буде п'ять раундів. Але мене це не лякає, я готовий пройти всю дистанцію.
PROFC: Днями спалахнув антидопінговий скандал. У трьох російських спортсменів знайшли в крові Мельдоній (з січня 2016 року входить до списку заборонених), ця речовина знаходиться в препараті Мілдронат, який раніше всіма використовувався. І спортсмени стверджують, що не було сповіщено, що цей препарат потрапляє до списку заборонених. Як вважаєш, чи це може бути змовою? І якось позначитися на спортсменах у MMA?
Максим: Я вважаю, що це неправильно, у використанні Мілдронат немає нічого страшного. Він не дає там якусь надсилу чи ще щось, це не стероїд. Спортсмени приймають його для підтримки серця, тому що у спортсменів дуже великі навантаження і їм потрібно якось підтримувати свій організм. Я вважаю, щоб запровадити заборону на цей препарат, потрібно було хоча б за півроку попередити всіх спортсменів. Наприклад, я не знав про це.
PROFC: Що передаси своїм фанатам та вболівальникам? Чого варто очікувати від твого поєдинку?
Максим: Уболівальникам я хочу передати привіт, побажати їм здоров'я та миру. Приходьте 2 квітня на турнір PROFC 60, а хто не зможе прийти, дивіться пряму трансляцію. Я думаю, ми з Ібрагімом покажемо дуже гарний і видовищний бій.
Інтерв'ю підготував: Євген Хадьков, спеціально для profc.tv